- розлютовуватися
- —————————————————————————————розлюто́вуватисядієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розлютовуватися — і розлю/чуватися, уюся, уєшся, недок., розлютува/тися, у/юся, у/єшся і розлюти/тися, ючу/ся, ю/ти/шся, док., на кого – що, чим і без додатка. Ставати дуже роздратованим, лютим, озлобленим; дуже сердитися, гніватися … Український тлумачний словник
розлютитися — див. розлютовуватися … Український тлумачний словник
розлютуватися — I див. розлютовуватися. II у/ється, док., заст. Розпаятися … Український тлумачний словник
розлючуватися — див. розлютовуватися … Український тлумачний словник
роз'ярятися — я/юся, я/єшся, недок., роз яри/тися, рю/ся, ри/шся, док. Розлютовуватися, ставати дуже злим … Український тлумачний словник
лютувати — 1) (бути у стані граничного роздратування, гніву; дуже сердитися); лютитися, лютуватися, розлютовуватися, розлютуватися, розлючуватися, розлютитися, роз ятрюватися, роз ятритися, біснуватися, звіріти, скаженіти, шаленіти, шаліти, роз ярятися, роз … Словник синонімів української мови
розжератися — жерамся, рашся, Ол. Дуже розгніватися, озлютуватися, розлютовуватися; ставати роздратованим; дуже сердитися, гніватися … Словник лемківскої говірки